Небезпека отримати травму або забій чатує на нас усюди. Під загрозою може перебувати будь-яка частина тіла і будь-який орган, зокрема й голова. Забій головного мозку належить до категорії найнебезпечніших для людського життя.
Забій головного мозку: діагностика, лікування, наслідки.
Травма, під час якої було пошкоджено мозкові структури з формуванням вогнища відмирання нервової тканини, називається забоєм головного мозку.
Найпоширенішими місцями забоїв є травми в ділянці потилиці, скронь і чола.
Залежно від тяжкості та складності розрізняють легкий, середній і важкий ступені забоїв.
Легкий ступінь.
15% постраждалих звертаються по медичну допомогу з легким забоєм мозку. Діагноз особливо часто зустрічається в педіатрії (часті падіння, удари у зв’язку з особливостями віку).
Симптоматика:
- втрата свідомості (декілька хвилин);
- запаморочення;
- блювота, слабкість, нудота;
- збільшення/зниження частоти пульсу.
Середня тяжкість.
Несвідомий стан потерпілого після забою може тривати протягом 7 годин, при цьому можуть порушуватися деякі життєво необхідні функції: висока температура тіла, зорові розлади.
Ті самі симптоми, які притаманні легкому ступеню, але проявляються сильніше. Також можуть спостерігатися порушення психіки.
Важкий ступінь удару.
Часто подібну травму супроводжують настання коми, асиметрична або симетрична децеребрація (частина функцій просто відключається). Травми такого характеру діагностують у 7 %, які звернулися по допомогу. Найпоширенішою причиною є ДТП.
Симптоми:
- прискорене дихання;
- підвищена температура;
- втрата свідомості (іноді до кількох тижнів);
- парези кінцівок.
Якщо потерпілому вчасно не буде надано відповідної допомоги, травма призведе до летального результату.
Обсяг і терміни відновлення залежать від глибини та обширності ураження, а також від своєчасності та якості наданої допомоги.
У будь-якому разі, травми такого характеру потребують огляду і консультації лікаря. Тільки після його огляду, а також після проведення рентгенологічного дослідження можна буде зробити висновки про тяжкість отриманого удару. Додатково можуть бути зроблені КТ і МРТ.
Усі методи лікування поділяють на терапевтичні (медикаментозне лікування) і нейрохірургічні (трепанація).
Якими можуть бути наслідки отримання такої травми – передбачити складно. Виражені розлади циркуляторного характеру, набряк – одні з найбільш поширених негативних наслідків. Лікування має проводитися під наглядом (стаціонар), де пацієнту нададуть необхідну першу допомогу, проведуть необхідні дослідження, а також підіберуть лікування відповідно до тяжкості удару.